Народилася у селі Юльївка Запорізького району в шанованій родині: батько Олексій – голова правління Запорізького інструментального заводу, член НСЖУ, мама Лідія – вчителька, дідусь Олексій – ветеран Другої світової війни, бабуся Катерина – директор Юльївської школи. Зараз це 7 км від фронту.

Перша спроба пера Катрусі відбулася в 5 років на татовій друкарській машинці в його кабінеті. Вона взяла два листа зі стосу паперів (а це була татова дисертація) й написала казку про зайчика… Батьки стримано похвалили доню, а кабінет з машинкою замкнули на замок.

З першого класу Катя мріяла стати військовим журналістом, проте дорослі переконали її , що це не дівоча справа. Добрим словом згадує свого класного керівника, вчительку української мови Валентину Кучеренко, яка підтримала і допомогла розвинути літературний нахил дівчини.

Отримавши диплом юриста, Катерина працювала у прокуратурі, міліції, зараз вона – слідча поліції, проте не залишає творчу діяльність. Виховує двох синів – Олексія і Нікона. Любить Новий рік, котів, дощ, пледи і тишу. Пише у вільний час. Її улюблені жанри – короткі оповідання, есеї. Сьогодні батько Каті, Олексій Литвин, пишається творчістю доньки. На презентації книги він прочитав її емоційне есе про наш буремний час, умовно розділений на два світи – війну і мир.

– Я дуже люблю свою роботу, – говорить Катя. – І дуже люблю писати. Це дві справи мого життя, які мені важко розділити. “Убивство на поромі” написала за півтора місяця. Більше часу пішло на редагування. Вдячна своїм керівникам Борису Васильовичу Безрукому і Артему Івановичу Киську, а також моєму сину Алексу, які підтримали мою ідею написати цю книгу і сприяли цьому.

Авторка книги – прототип головної героїні Майї Мессершміт. Олексій – син Каті – теж став праобразом сина героїні. І реальна морська подорож у Каті з сином теж була. Знадобився авторці й досвід слідчої, який вона “передала” своїй героїні для розслідування злочину, чимало фактів було взято із реального життя. Про все це ви дізнаєтесь, коли прочитаєте книгу.