Каталог
Е-книги
Графік роботи:
з 9-00 до 21-00 (пн-пт), з 10-00 до 19-00 (сб)
з 9-00 до 21-00 (пн-пт), з 10-00 до 19-00 (сб)
Каталог
Е-книги
Чому діти люблять страшні казки
11.11.2020
Поради батькам
Вечір, дитяча кімната, нічник над ліжком, маленька Марійка затишно й тепло дихає мені в щоку. А я читаю: «Раптом з підворіття грізний хуліган, лячний, величезний Пан Тар-ган!» Марійка занурюється під ковдру з головою, і я відчуваю, як напружилися її маленькі м'язи. Вона вже знає: буде лячно. І я можу зупинитися й запитати, чи читати далі. Але відповідь мені відома заздалегідь. Звісно, читати!
 
Хочу боятися!
 
Багато батьків стикаються з подібною поведінкою малечі. Ну, здавалося б, якщо страшно, то навіщо читати? Чому нашим маленьким синочкам та донечкам так подобаються страшні казки? Виявляється, здатність відчувати страх закладена з народження в будь-яку людину. І якщо ми маємо таку здатність, значить, вона повинна хоч іноді реалізовуватися.
 
 
Дещо про дитячі страхи
 
Іноді ми непокоїмося, що лячна казка може спричинити виникнення в малюка того чи іншого страху. Таке дійсно трапляється. То малюк боїться, що з-під ліжка вилізе монстр, то його лякає темрява. Здавалося б, подібні страхи — це погано. Але... Можливо, ви будете ставитися до цього трохи інакше, якщо зрозумієте, що страхи в дитячому віці — явище цілком нормальне й закономірне. Причина дитячих страхів — розвинена уява й недостатнє розуміння законів навколишнього світу. Малюк так яскраво уявляє собі жахливу істоту з казки, що для нього вона цілком може стати реальністю.
 
Але всі ці вигадані чудовиська життєво необхідні в такому віці. Саме в ранньому дитинстві формується здатність долати свої страхи. Дитина вчиться не боятися монстра, намагається подружитися з Бабою-Ягою, шукає всілякі шляхи й лазівки, які допомагають стати хоробрішою. Всі ці маленькі та великі перемоги відіграють величезну роль у становленні особистості, вихованні характеру. Вони допоможуть маленькій людині вирости сміливою та мужньою. Якщо не буде цих дитячих страхів і потрясінь, із чим же тоді малюкові боротися, як стати хоробрішим?
 
 
Там чудеса...
 
Казки — це концентрація народної мудрості, досвіду багатьох поколінь, які жили до нас. Адже навіть авторська казка в більшості випадків — це переказ народної. За її допомогою можна пережити уявно багато такого, чого ніколи не трапиться в реальності. Усі випробування, які випадають на долю казкового героя, всі труднощі та страшні події дитина ніби приміряє на себе. Хоробрим бути легко, якщо поруч мама. І все здається не таким уже й страшним. Але на рівні підсвідомості запускаються важливі механізми. Дитина дорослішає, проходячи випробування й долаючи страх разом із героями казки. І якщо мама читає казку спокійно, отже, зі страхом можна впоратися. І з труднощами можна впоратися. І малюк, звісно це зможе.
 
Страшні казки зроблять дитину сильнішою. Це як щеплення, мікроскопічна доза інфекції, яка в майбутньому зможе захистити від справжньої хвороби. Таке собі щеплення від страху.
 

Кожному віку — свої казки
 
Проблема страшних казок усе ж таки існує. Але вона полягає не в них самих, а в тому, що ми часом не зовсім правильно добираємо їх під вік і стан дитини. Тут потрібно чітко знати міру, бути уважним і чуйним до власного малюка. І якщо ви відчуваєте, що та чи інша казка ЗАНАДТО лякає дитину, не читайте її. Відкладіть на час. Усі малюки різні, і наші «залякувальні» ліки теж мають мати різні дози.
 
Для найменших досить страшними можуть бути і «Червона Шапочка», і «Пряникова хатинка». Слухаючи чи читаючи їх, малюк не тільки вчиться розрізняти, відчувати небезпечну ситуацію, але й уявляє можливі шляхи виходу з цієї ситуації.
 
Три-чотирирічні дітлахи просять знову і знову читати «страшилки» Чуковського. Завдяки таким казкам, і страшним, і смішним водночас, дитина легко засвоює, що від страшного до смішного — один крок. І впевнено робить цей перший крок на шляху подолання страху.
 
Старшому дошкільнику підійдуть чарівні казки. Можна читати йому й казки братів Грімм, але обережно і дозовано. І якщо наймолодшим слухачам дуже важливо, щоб у казки був хороший кінець, то старші дітлахи вже зможуть подужати й такі історії, які закінчуються не дуже щасливо.
 

 
Юлія Каспарова
провідна редакторка ВГ «Каскад_С»
 
Сподобалася стаття? Розкажіть друзям:
Поділитися: