Ґравіті Фолз «Щоденник – 3». Думка «експертів». Частина 1
Про незвичайні книжки потрібно писати незвичайно. Тому ми вирішили запитати «експертів» про їхні враження від книжки, а також додати дорослих думок з цього приводу. Читайте що з цього вийшло…
Отже, ми підготували декілька питань і задали їх двом хлопцям – знавцям та фанатам мультсеріалу Ґравіті Фолз: Максиму (8 років) та Паші (13 років). Було цікаво почути їхні думки, бо у нас, дорослих, зовсім інше бачення.
–– Що найбільше сподобалось у мультсеріалі «Ґравіті Фолз»?
Максим: Мультик мені взагалі сподобався. Але найбільше зацікавили маленькі гноми, які складалися в одного великого. А ще вразила рулетка часу, адже з нею можна подорожувати у часі.
Паша: Найбільше мені сподобалося те, що у кожній новій серії мультика Діппер і Мейбл розгадували якусь таємницю. Наприклад, історія з Ґідеоном, коли вони довели усім, що насправді він не такий, яким здається.
–– У чому головна «фішка» Щоденника – 3?
Максим: В тому, що в ньому багато таємниць. І взагалі, все містечко Ґравіті Фолз ними переповнене.
Паша: Я вважаю , що це шифри.
–– Мабуть, шифри – найцікавіше у книжці. Спробували їх розгадувати?
Максим: Так, це дуже цікаво. Але ще не розгадав, залишив на "потім".
Паша: Так. Але не всі зміг розгадати.
–– У книжці є порожні сторінки, як би ти їх заповнив, що написав?
Максим: Не замислювався над цим. Але, мабуть, то були б зашифровані тексти моїх пригод влітку.
Паша: Вигадав би свою власну історію мандрів невідомим всесвітом. (Сміється).
–– За сюжетом щоденник заповнювали декілька людей: таємничий автор, близнюки Діппер і Мейбл Пайнз, а після розкриття секретів – справжній автор. Яка частина щоденника була найцікавішою?
Максим: Всі частини були цікавими. Не можу обрати найкращу серед них.
Паша: На мою думку, найцікавіші розповіді самого автора. Мені сподобався кінець, коли Стенфорд розповів свої історії про мандрівки іншими вимірами.
–– Що скажете про розмір книги? Кишеньковим довідником складно її назвати.
Максим: Так, чималенька книжечка. В школу з собою не візьмеш, заважка. (Сміється)
Паша: Так, завеликий як для кишенькового довідника. Але, на мою думку, формат не має значення, якщо книга цікава. (Сміється)
–– Все, що сталося із Діпером у Ґравіті Фолз, надихнуло його на написання власного щоденника. А ти маєш свій?
Максим: Ні, не маю. Але, мабуть, замислюсь над цим.
Паша: Так, звичайно. І не один. Я ж маю все конспектувати.
–– Хотіли б порося у якості домашнього улюбленця?
Максим: О ні! Він рохкає і брудний.
Паша: У мене є своє порося (Сміється). Я маю на увазі морську свинку. Тож, я вважаю, що це була гарна ідея – добавити Пухлю в якості домашнього улюбленця.
–– Кому потрібно читати цю книжку?
Максим: Тим, хто любить цей мультик. І любить таємниці.
Паша: Ця книжка підходить для будь-якого віку. Хоча там є сюжети, які можуть налякати не тільки дітей, а й дорослих.
–– Не занадто вона доросла, все зрозуміли, що там написано було?
Максим: Ця книжка і не для малечі, і не занадто доросла. Нормальна така книжка. Все зрозуміло.
Паша: Ні, я все зрозумів.
–– Ваші думки щодо існування інших всесвітів?
Максим: Я знаю, що все це вигадки. Мені гарно живеться і в нашому всесвіті. Але не відмовився б від виміру, в якому п'ять днів вихідних, і тільки два – робочих. (Сміється).
Паша: Я гадаю, що інших всесвітів не існує.
Отже, наші «експерти» знаються на тому, що кажуть. Приємно, що у малого покоління вже такі дорослі думки. Їхня думка ще раз доводить, що «якщо вам просто подобається бути спантеличеним, задоволеним і наляканим (саме у такому порядку). То вам пощастило!» Адже книжка неймовірна. Купуйте її двічі!
Ґравіті Фолз «Щоденник – 3». Думка «експертів». Частина 2
А далі «дорослі думки» …
Перш ніж розпочати огляд зміста «Щоденника–3», думки щодо його зовнішнього вигляду. Обкладинка – імітація старої книги. Говорячи наперед, книжка така сама, як її описували у мультсеріалі. Вона стовідсотково приверне увагу на полиці магазину. Має великий розмір. Цікаво підібрані шрифти: гортаючи сторінки, здається, що текст написаний від руки. Ілюстрації – окрема історія. Вони неймовірні. Авторський колектив добре попрацював. Кожна сторінка має сюжет та власну історію. Ця книжка особлива тим, що вона доповнює мультсеріал і розповідає значно більше.
Таку книжку важко назвати кишеньковим довідником. У мультсеріалі Діппер завжди носив із собою щоденник, який вміщувався в його кишеню. Книжка, яку ми оглядаємо, у кишеню не поміститься – завелика. Вона більше підходить для домашнього читання.
За структурою «Щоденник-3» має декілька сюжетних ліній, адже його заповнювали різні люди. Спочатку виникає бажання хаотично його погортати (мабуть через захоплюючі ілюстрації), а потім вже досконало дослідити. Він не нудний. На кожній сторінці пригоди та таємниці, що розкриваються перед читачем. Але без перегляду мультсеріалу важко зрозуміти про що йде мова. Сюжет динамічний – з героями завжди щось відбувається, а підказки можна знайти у цій книжці (принаймні Діппер знаходив їх там). Зрозуміти характер героїв можна вже з перших сторінок. Мені, звичайно, як всім дівчатам, імпонує Мейбл. Хоча вона менше за всіх заповнювала щоденник. А коли їй це вдавалося – сторінки дуже сильно відрізнялися від інших. Хоча б тому, що Мейбл обожнює рожевий колір і взагалі, всі сторінки, які вона заповнювала, мають яскраве та різнокольорове оформлення.
Мова щоденника сучасна. Цікавий саме український переклад. Багато гумору. Мені сподобалися назви істот та місць. Наприклад, «Блювотні феї», «Довбодятел», «Гремлоблін», «Задрипана харчевня», коли читала вперше – сміялася до сліз. Але окрім гумору, позитивним є те, що у книжці є повчальні моменти. Коли висвітлюються теми сім’ї, взаємопідтримки та людяності. Кожен може помилятися, адже ідеальних людей не існує, а сім’я завжди тебе підтримає, не зважаючи ні на що. Як на мене – це сильний хід!
Дуже цікавий хід від авторів – зробити багато зашифрованих посилань. Використовуючи правила дешифрування їх можна розгадати, це цікаво та захопливо. Я також з ними проекспериментувала. Якщо дорослій людині це сподобалось, то підлітки, безперечно, будуть у захваті.
Цю книжку потрібно читати усім фанатам мультсеріалу «Ґравіті Фолз» і тим, хто має почуття гумору. Мушу визнати – ця книжка нереально крута. Їй не має рівних, аналогів на ринку також немає. Тож книжка неймовірна. Купуйте її двічі!
Дар‘я Полежака
Помічниця провідного редактора
відділу «Disney книги»
