Восени соцмережі рясніють постами і статтями із заголовками на кшталт «30 справ, які варто зробити восени», «Як пережити листопад і не з’їхати з глузду», «Що робити в холоди». Пізніше з’являються всі ці «Зробіть адвент-календар разом з дитиною», «Найкращі ідеї на різдвяні свята», «Що робити в холоди». Упс, здається, це вже було. Утім, така стаття в наших широтах актуальна щонайменше шість місяців на рік.
Видавництво «Ранок» має відповіді на ці запитання та найкращу розраду для осені й зими – книги Мартіни Баумбах! Мені кортить поставити тут стільки знаків оклику, скільки пропустить редакторка, і намалювати всі позитивні смайли, які я тільки знаю. Будь ласка, уявіть, що я так і зробила. Бо «Осінь на Бузиновій вулиці» та «Різдво на Бузиновій вулиці» — це наче какао з зефірками, налите в горнятко у «плетеному светрику». Ніби пухнасті котики, які мостяться к нам на коліна, коли на вулиці зимно й вогко. Немов мерехтіння ялинкових гірлянд на вікні й на книжкових полицях, що розганяє сезонну тугу та відчай.
Одним словом, це пречудове вечірнє читання, якщо ви дитина, якщо ви дорослий з дитиною, а також якщо ви дорослий без дітей. І навіть без котів (у такому разі вам треба читати Баумбах не лише ввечері, але й вранці).
Якщо ви випадково пропустили початок цієї серії – «Весну на Бузиновій вулиці» і «Літо на Бузиновій вулиці», коротко нагадаю, про що там йдеться. На одній затишній вулиці в невеличкому німецькому місті мешкають дітлахи, які насолоджуються життям на повну.
Якщо навесні головною подією було генеральне прибирання, а літо повнилося розвагами та подорожами, то осінь приносить свої дарунки. Наприклад, великий блошиний ринок, на якому кожен охочий може стати продавцем і навіть організувати свій невеличкий бізнес.
Як, власне, Бруно, Леммерт, Іда, Елла, Мальте і маленька Ліллі, які вирішують продавати черв’яків — адже всім відомо, що рибалки люблять ловити рибу, але не люблять викопувати черв’яків. Що з того вийшло і чи вдалося дітям заробити, я переповідати, ясна річ, не буду. Скажу лише, що історія про блошиний ринок – лише перша із дванадцяти добрих, кумедних, захопливих історій «Осені на Бузиновій вулиці». Парад ліхтариків, пошук домівки для кроленят, розкриття таємниці викрадача кошиків — можна тільки уявити, скільки карколомних пригод чекає на невгамовних друзів, які менше за все на світі люблять сидіти вдома без діла.
Дванадцять історій — і ціле море теплоти та сміху. А ще — передчуття справжнього дива. Адже прочитавши «Осінь» і уважно розглянувши малюнки — до речі, ілюстрації до всіх чотирьох книжок серії створила чудова німецька художниця Верена Кертніґ, і вони варті окремої статті, присягаюся! — ви, ясна річ, схочете купити та прочитати «Різдво на Бузиновій вулиці». А «Різдво» — це вдвічі більше щастя, бо ця адвент-книжка містить не дванадцять історій, а двадцять чотири.
У кожній з них маленькі мешканці Бузинової вулиці проживають один із грудневих днів, готуються до свята, прикрашають свою вулицю, купують подарунки, зустрічають янгола, відвідують різдвяну крамницю, яка несподівано з’являється замість кафе, та роблять ще десятки простих, милих і чарівних речей в очікуванні головного свята року — Різдва.
Окрім того, що всі різдвяні історії про дітлахів з Бузинової вулиці смішні та зворушливі, вони містять чимало цікавих фактів про традиції і звичаї святкування Різдва в Німеччині. Наприклад, чи знаєте ви, що таке Барбарине гілля? Хто такий лицар Рупрехт? Коли до дітей у Німеччині приходить Святий Миколай? Про це і багато іншого можна дізнатися з оповідок про «банду» з Бузинової вулиці.
Я не маю на меті розповісти про всі події і пригоди, які трапляються з маленькими мешканцями найкращої вулиці на світі. Хочу лише виокремити одну деталь. Діти, про яких з такою любов’ю пише пані Мартіна Баумбах, не ідеальні. Вони помиляються, запізнюються, гублять речі, вередують і час від часу потрапляють у справжню халепу. Вони не рятують світ, як герої кожної другої сучасної книжки для дітей чи підлітків. Але завжди приходять на допомогу тим, хто поруч. Дитячі чуйність і небайдужість — це і є справжній порятунок світу та різдвяне диво, яких нам так бракує в реальності.
Письменниця, драматургиня
Юліта Ран
