(057) 727 70 90
(067) 546-53-73
(066) 332-97-99
(073) 442-39-26
(067) 573-53-83 (Viber)
з 8-30 до 21-00 (пн-сб)
Зателефонуйте мені
Укр.Рус.
Змінити мову сайту
Basket
0

Відповіді на найбільш популярні запитання дитячому психологові – ексклюзивно від Наталії Чуб

Опубліковано 21 Сiчня, 2016
Відповіді на найбільш популярні запитання дитячому психологові – ексклюзивно від Наталії Чуб
Від редакції: Наталія Чуб – відомий професіональний психолог, автор дитячих книг і мама трьох дітей. Її книги вчать любити, поважати, дружити, вчитися, веселитися та всьому тому, що знадобиться в житті маленьких дорослих. Наталія спеціально для видавництва «Ранок» відповіла на актуальні запитання батьків наших улюблених читачів:

1. Як підготувати малюка до появи братика чи сестрички?
2. Чи треба віддавати діток до дитячого садку? Якщо так, то коли саме?
3. Що потрібно зробити для того, щоб підготувати дітей до школи?

 
Знаєте, дуже важко на такі серйозні та «великі» запитання дати короткі відповіді. Кожне з них – це взагалі тема для досить ґрунтовної розмови.
 
Ось, наприклад, про братиків і сестричок. Ті, в кого вони є, знають не з чуток, який це клубок почуттів і переживань. Ось у родині з’являється малюк. Що думає старший? Ну, звичайно, це залежить від його віку. Але те, що старша дитина сприймає появу малюка небайдуже – це вже точно. Наприклад, вона може думати:

- А чому мене не запитали, чи хочу я братика або сестричку? (це, між іншим, випадок із життя, не вигаданий мною).
 
Або думає:
 
- А раптом мама з татом мене розлюблять?
 
- Навіщо їм ще одна дитина, якщо у них є я?

Старша дитина переживає через такий свій новий стан. Учора вона була найменшою, все оберталося навколо неї. І раптом сьогодні їй кажуть:

- Ти вже великий. Ти маєш піклуватися про свого братика чи сестричку.

Але в дитини були зовсім інші очікування. Вона хотіла погратися в машинки з братиком, конструктор збирати. А малюк тільки кричить, мати його з рук не випускає. На старшу дитину зараз звертають зовсім мало уваги. Багато про це можна говорити. А що порадити? Як підготувати дитину до появи молодшого?

Головне слово – ПОСТУПОВО. Починайте готувати старшу дитину до появи молодшого з першої миті, як тільки вирішили, що у вас буде поповнення в родині.
  • Розповідайте дитині про те, що ж хорошого в братиках та сестричках. Тільки не прикрашайте реальністьJ .
  • Покажіть малюка, якщо в когось із ваших знайомих нещодавно народилася дитина.
  • Долучайте старшу дитину до вибору імені, облаштування дитячої кімнати, придбання речей для малюка.
  • Не утискайте її інтереси. Не варто виселяти старшу дитину з дитячої кімнати, відправляти її до бабусі та дідуся на перший час після народження молодшого.
  • Навпаки, намагайтеся не забувати про те, що старшій дитині потрібні ваша увага та час навіть після народження малюка. Краще залишити маленького з бабусею, але обов’язково сходити зі старшим кудись удвох.
  • Не захоплюйтеся «дорослішанням» старшої дитини. Не кажіть їй сто разів на день «ти вже великий». Навпаки, іноді поводьтеся так, ніби він для вас усе той же малюк, що й раніше.
  • А ось почуття дорослості дитині може надати ваша довіра. Скажіть: я тобі довіряю, ти молодець, ти мій помічник.
  • Частіше кажіть дитині, що ви її любите!
Про дитячий садок. Чи потрібно віддавати малюка до садка, і в якому віці?

Я бачу в першому класі й тих дітей, які ходили до садка, і тих, які були вдома до школи. В чому різниця? Іноді такі діти взагалі не відрізняються. І ті, й інші чудово спілкуються, засвоюють знання, розвинуті як соціально, так й інтелектуально. Якщо не знати, то не визначиш, хто з них не відвідував садок. Але є одна така важлива відмінність – це уміння жити за правилами. Садок – це розпорядок дня, правила гри. Вдома все  більш вільно, менше кордонів, меж. Це й добре, тому що дитина росте дуже вільною, розкутою. І погано, тому що приходячи до школи, вона зіштовхується з безліччю правил. У школі все регламентовано, тому дитині важко звикати. Але тут батьки визначають, чого їм хочеться, як їм подобається. А я б поглянула на дитину, поспостерігала б за нею, щоб зрозуміти, як їй краще. Це легко зробити. Можна піти на «пробний день» до дитячого садка і подивитися, наскільки комфортно буде малюкові там. Можна спостерігати за дитиною під час дитячих свят, розвивальних занять – наскільки їй добре разом із групою дітей. До речі, у багатьох батьків (в основному мам) є страх, що дитина буде сумувати в садку, плакати. Але через цю мамину тривогу дитина і справді сама починає непокоїтися. Наприклад: вранці мама приводить сина до садочка. Дитина ридає, чіпляється за неї, не відпускає. Мама теж нервує, на очах сльози. Сцена жахлива. Але коли приводить папа, то син спокійно з ним прощається, по-чоловічому, і з задоволенням іде гратися з дітьми. Тож іноді не дитина не хоче до садочка, а ми самі її нібито не пускаємо, переживаючи, що щось піде не так.

Що стосується віку, в якому правильно віддавати дитину до садочка, то тут усе індивідуально. Буває малеча, яка навіть у два рочки почуває себе там як риба у воді. Але все ж таки оптимальний вік –  після трьох років. В емоційних, дуже чутливих карапузів це навіть 3,5 – 4 роки.

І про школу. Що потрібно зробити, щоб підготувати дитину до школи?

Я працюю у школі Бойка. У нас є свій підхід до цього питання. Наприклад, ми завжди розмовляємо з батьками, якщо бачимо, що дитина не готова до школи. І вона може уміти писати, рахувати, але ми бачимо – не готова.

Що роблять батьки і вихователі, коли готують дитину до школи? Правильно, як раз і вчать читати, писати, рахувати. Доходить до смішного. Приходить шестирічна дитина до школи і вже вміє все, чому вчитель буде навчати в першому класі. Як ви думаєте, дитині буде цікаво ще раз учити алфавіт чи 1+1 додавати? Останній рік перед школою – він важкий для всіх батьків. Це безкінечні заняття з підготовки до школи, репетитори з математики й грамоти, з англійської мови.

Але у школі є не тільки заняття. Там є ще й спілкування. Тільки ніхто не думає про те, як дитина буде знайомитися, дружити, вирішувати конфлікти. Я зараз кажу вам про те, що дитину потрібно готувати до спілкування, навчати її будувати стосунки з оточенням. А у неї через підготовку до школи не залишається часу на спільні ігри з однолітками.

Потрібно розвивати пам'ять. Адже сьогоднішня шкільна програма вимагає, щоб пам'ять була хоча б на середньому рівні. А пам'ять – це як м’язи. Її потрібно тренувати: вчити вірші, скоромовки, пісні, запам’ятовувати цифри, картинки, мультики, казки.

Потрібно замислитися, що ви робите для розвитку мислення малюка. Головоломки, ребуси, шаради, логічні задачі – вони набагато корисніші у п’ять-шість років, ніж розв’язання простих арифметичних прикладів.

Ще є таке слово  як «мотивація», яке так люблять шкільні психологи. Приймають вони дитину у перший клас і пишуть «відсутня мотивація».  Це значить, що дитина не хоче навчатися, не хоче ходити до школи взагалі. Проблема полягає в тому, що в шість років її і бути не може. У шість років дитині потрібна гра. Але школа – це не гра, а рутина, праця, причому не завжди доводиться робити те, що подобається. І не завжди все виходить. Ось про це варто подумати при підготовці до першого класу. І хоча б поговорити з дитиною про школу, розповісти, як це було у вас, батьків. Що подобалося, а що ні. Сходити до школи на екскурсію раніше, познайомитися з вчителькою не у вересні, а хоча б улітку.

Тобто я взагалі пропоную подивитися на підготовку до школи іншими очима. Ми не «набиваємо руку», щоб дитина прийшла до школи і все вміла під час уроків. Але ми її розвиваємо – мозок, комунікацію, для того, щоб у школі вона вміла навчатися і спілкуватися. І хотіла це робити.

Я можу багато чого розповісти на тему підготовки до школи. Наприклад, про те, яких типових помилок припускаються батьки в процесі підготовки. Про те, чи варто віддавати дитину до школи, якщо шість років їй виповнюється лише у вересні-жовтні, і як зробити так, щоб адаптація до школи пройшла легше й чим відрізняються хлопчики та дівчатка-першокласники. Я дуже люблю свою роботу, а працюю я дитячим психологом. І найцікавіше в ній – спілкування з дітьми. Діти – вони дуже щирі, безпосередні. Допомагати їм чудово. І найкраще – це коли бачиш результат своєї роботи.

Від редакції: А щоб ваші дітки із задоволенням вивчили букви і прочитали свої перші слова, пропонуємо вам авторську абетку Наталії Чуб. Малюки не тільки дізнаються, у яких словах живуть букви, а й зможуть виготовити їх з різноманітних підручних матеріалів.
 
Ознайомитися з книгою детальніше: https://www.ranok.com.ua/ru/info-de-zhivutq-bukvi-16005.html.