Психолог школи "Ранок" Виктория Кравец (Viktoria Kravets) у рубриці "Поради експерта" підготувала 5 корисних порад для батьків. Це саме ті речі, які зроблять кращими ваші взаємовідносини з дитиною.
Звертайте увагу на емоції
Не бійтеся показувати свої емоції перед дітьми. Готтман виявив, що навіть гнів (якщо він виражений шанобливо і конструктивно) має право на існування. Якщо батьки стримуються від прояву почуттів, діти можуть подумати: «У мами і тата немає цих емоцій, і у мене теж не повинно бути». Захищати дітей від емоційних ситуацій, а потім відправляти їх в світ - це все одно, що послати спортсмена на Олімпіаду без тренувань. Дітям потрібні ці моменти, щоб навчитися регулювати свої почуття.
Емоція - це можливість для зближення і навчання
Говорити «Тут нема чого боятися» або «О, все буде добре» - це зверхність. Через це діти починають сумніватися в своїх судженнях і втрачають впевненість. Вам потрібно негайно припинити неправильну поведінку. Але вам потрібно підкреслити, що це стосується тільки поведінки дитини, але не його особистості. Тому ви повинні сказати: «Ми не фарбуємо бабусин диван у фіолетовий», замість того, щоб крикнути «Годі бути кошмаром!»
Будьте чуйними і приймайте почуття
Не сперечайтеся з фактами. Почуття нелогічні. Ви не повинні чекати, що дитина навчиться справлятися з емоціями, з якими навіть у вас все ще є проблеми, попри роки досвіду. Не намагайтеся негайно виправити ситуацію. Перш за все дитина повинна зрозуміти, що ви - його союзник. Зробіть глибокий вдих, розслабтеся і зосередьтеся. Конкретні запитання можуть виявитися занадто складні для маленької дитини. Це може здатися допитом. Можливо, вони навіть не знають, чому їм сумно. Спробуйте використовувати прості спостереження. Скажіть: «Я помітила, що ти насупився, коли я згадала про свято», а потім дочекайтеся відповіді.
Допоможіть їм позначити їх емоції
Маленька дитина не зможе сказати: «Дорога мама, перепрошую за зайву дратівливість. Мій перехід в нову групу дитячого саду викликав у мене несподіваний стрес. В майбутньому академічні зміни в моєму житті будуть супроводжуватися більш тактовною реакцією, небаченою досі в нашому прекрасному будинку». Ви можете використовувати слова, вони - ні. Допоможіть їм зрозуміти, що відбувається, позначаючи те, що вони відчувають.
Встановіть кордон і допоможіть вирішити проблему
Будь-які почуття прийнятні - але не будь-яка поведінка. Вам потрібно встановити межі. Відносини між батьками і дітьми - не демократія. Коли емоції вляжуться, ви можете бути твердими. Після того, як ви зі співчуттям вислухали дитини, позначили почуття і встановили межі на погану поведінку, прийшов час виправляти ситуацію. Хтось повинен розв'язати проблему. І ця людина - не ви. Це ще одна навичка, яку ви повинні допомогти їм розвинути. Ви не завжди будете поряд, щоб підказати, що робити. Тому спонукайте їх до ідей, направляйте їх до вирішення. Так емоційно розвинені діти стають спритними і відповідальними.
