(057) 727 70 90
(067) 546-53-73
(066) 332-97-99
(073) 442-39-26
(097) 053-26-73 
з 8-30 до 21-00 (пн-пт)
Зателефонуйте мені
Укр.Рус.
Змінити мову сайту
Basket
0
123-Д901802У
Український правопис (з твердою обкладинкою)

Український правопис (з твердою обкладинкою)

Код:123-Д901802У

Кількість сторінок:320

Формат, мм:145х220

Weight:0.4500 кг

Обкладинка:Тверда

Мова видання:Укр.
Анотацiя
Пропоноване видання є оновленою редакцією «Українського правопису», що її затвердив Кабінет Міністрів України 22 травня 2019 року. Видання містить оновлені правила української граматики, що постали на фундаменті української правописної традиції, зокрема «скрипниківки» 1928 року. Водночас у пропонованій редакції «Українського правопису» збережено підхід до мови як до відкритого й динамічного суспільного явища, тож Національна комісія з питань правопису розширила межі використання деяких орфографічних варіантів.
Для фахівців та всіх, хто прагне вдосконалити знання сучасної української літературної мови.
Turn Expand
Змiст
ПЕРЕДМОВА
І. ПРАВОПИС ЧАСТИН ОСНОВИ СЛОВА 
БУКВЕНІ ПОЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ 
§1. Правопис наголошених і ненаголошених Е, И 
§2. Уживання I, И на початку слова 
§3. Ї 
§4. Я, Ю, Є
БУКВЕНІ ПОЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ 
§5. Буква Г 
§6. Буква Ґ 
§7. Апостроф
§8. ЙО, ЬО 
ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ 
§9. Чергування О—I, Е—І 
О, Е, що не переходять в І 
Відхилення в чергуванні О—I, Е—І 
§10. Чергування Е—О після Ж, Ч, Ш, ШЧ, ДЖ, Й
Чергування голосних у дієслівних коренях 
§11. Чергування О—А
Е (невипадний) —І (невипадний)
Е (випадний) —И
ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ 
Чергування приголосних під час словозміни
§12. Чергування Г, К, Х із м’якими З, Ц, С
§13. Чергування Ґ із м’яким З
§14. Чергування Г, К, Х із Ж, Ч, Ш
§15. Чергування Д із ДЖ 
§16. Чергування Т із Ч; З із Ж; С із Ш; ЗД із ЖДЖ; СТ із Щ
§17. Чергування СТ із Щ 
§18. Чергування Б із БЛ; П із ПЛ; В із ВЛ; М із МЛ; Ф із ФЛ 
Зміни приголосних перед наступним приголосним під час словотворення
§19. Зміни приголосних перед -ськ-(ий), -ств-(о)
§20. Зміни приголосних у прикметниках і прислівниках вищого ступеня порівняння 
§21. Зміни приголосних перед суфіксом -Н- 
§22. Зміни приголосних перед суфіксальним голосним під час словотворення
§23. Позиції вживання прийменників і префіксів У та В
§24. Позиції вживання сполучників і часток I, Й та I, Й на початку слів
§25. Позиції вживання прийменника З та його варіантів ІЗ, ЗІ (ЗО) 
УЖИВАННЯ М’ЯКОГО ЗНАКА (Ь) 
§26. Коли пишемо Ь
§27. Коли не пишемо Ь 
СПРОЩЕННЯ В БУКВОСПОЛУЧЕННЯХ
§28. -Ждн-, -здн-, -стн-, -стл- 
-Зкн-, -скн-
-Слн-
ПОДВОЄННЯ БУКВ 
§29. Подвоєння букв як наслідок їх збігу 
§30. Подвоєння букв як наслідок подовження приголосних
ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ 
§31. З- (ІЗ-, ЗІ-)
Без-, від-, між-, над-, об-, перед-, під-, понад-, роз-, через- 
Пре-, при-, прі-
Архі-
Анти-, квазі- 
ПРАВОПИС СУФІКСІВ 
Іменникові суфікси 
§32. -Ик, -ник/-івник, -льник 
-Ив-(о) 
-Аль, -ень, -ець (-єць), -ість, -тель
-К-, -иц-(я), -ин-(я), -ес-
-Нн-(я) / -інн-(я), -анн-(я) (-янн-(я), -енн-(я)
-Инн-(я) 
-Ен-(я) (-єн-(я) 
-Ечок (-єчок), -ечк-(а) (-єчк-(а), -ечк-(о) (-єчк-(о), -ичок- ичк-(а) 
-Енк-(о) (-єнк-(о)) і -еньк-(о, а) 
-Иськ-(о) (-їськ-(о), -ищ-(е) (-їщ-(е)
-Ович (-ьович), -івн-(а) (-ївн-(а)
-Івк-(а), -овк-(а) 
-Ок 
-Ир, -ист, -изм, -ір, -іст, -ізм 
Прикметникові та дієприкметникові суфікси
§33. -Н-(ий), -н-(ій)
-Ичн-(ий), -ічн-(ий) (-їчн-(ий)
-Ин, -їн
-Ин-(ий), -їн-(ий) 
-Ист-(ий), -їст-(ий)
-Ев-(ий), -єв-(ий), -ов-(ий)
-Уват-(ий) (-юват-(ий), -оват-(ий), -овит-(ий) 
Дієслівні суфікси 
§34. -Ува- (-юва-), -ова- 
-Овува- (-ьовува-) 
-Ір-, -ир- 
ПРАВОПИС СЛІВ РАЗОМ, ІЗ ДЕФІСОМ, ОКРЕМО 
Загальні правила правопису складних слів 
§35. Складні слова зі сполучними голосними звуками О, Е (графічно Е та Є) 
Складні слова без сполучного голосного звука 
Складні слова пишемо разом і з дефісом
§36. Складні іменники
§37. Прикладка 
§38. Складні числівники 
§39. Складні займенники 
§40. Складні прикметники 
§41. Прислівники
§42. Прийменники 
§43. Сполучники 
§44. Частки
УЖИВАННЯ ВЕЛИКОЇ БУКВИ (ЛІТЕРИ) 
§45. Велика буква на початку речення 
§46. Велика буква у звертаннях і в ремарках
§47. Велика та мала букви в рубриках 
§48. Велика буква після двокрапки, на початку прямої мови, цитати тощо
§49. Власні імена людей, міфологічних осіб, клички тварин 
§50. Географічні та адміністративно-територіальні назви 
§51. Астрономічні назви 
§52. Назви історичних подій, епох, календарних періодів і свят, суспільних заходів 
§53. Назви, пов’язані з релігією
§54. Назви органів влади, установ, організацій, товариств, партій, об’єднань, підприємств, фірм, агентств 
§55. Назви документів, пам’яток історії та культури, творів літератури та мистецтва, друкованих органів тощо
§56. Назви посад, звань, титулів 
§57. Назви орденів, медалей, відзнак, премій 
§58. Назви товарних знаків, марок виробів 
§59. Назви порід тварин, видів і сортів рослин
§60. Велика буква в особливому стилістичному вживанні 
§61. Велика буква у складноскорочених назвах 
§62. Графічні скорочення 
ПРАВИЛА ПЕРЕНОСУ
§63. Орфографічні правила переносу 
§64. Технічні правила переносу 
ЗНАК НАГОЛОСУ (’)
§65. Знак наголосу
II. ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ВІДМІНЮВАНИХ СЛІВ
ІМЕННИК
§66. Поділ на відміни 
§67. Поділ на групи 
I відміна 
II відміна 
§68. Зразки відмінювання іменників
Перша відміна 
Друга відміна
Третя відміна 
Четверта відміна
Уваги до правопису відмінкових форм
I відміна 
А. Однина 
§69. Родовий відмінок 
§70. Давальний відмінок
§71. Знахідний відмінок 
§72. Орудний відмінок
§73. Місцевий відмінок 
§74. Кличний відмінок 
Б. Множина 
§75. Називний відмінок
§76. Родовий відмінок 
§77. Давальний відмінок 
§78. Знахідний відмінок 
§79. Орудний відмінок
§80. Місцевий відмінок 
§81. Кличний відмінок
II відміна 
А. Однина 
§82. Родовий відмінок 
§83. Давальний відмінок 
§84. Знахідний відмінок 
§85. Орудний відмінок
§86. Місцевий відмінок 
§87. Кличний відмінок
Б. Множина 
§88. Називний відмінок
§89. Родовий відмінок
§90. Давальний відмінок
§91. Знахідний відмінок 
§92. Орудний відмінок
§93. Місцевий відмінок 
§94. Кличний відмінок 
III відміна 
§95. Однина
§96. Множина 
§97. Відмінювання слова МАТИ 
ІV відміна 
§98. Однина
§99. Множина 
§100. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини 
ПРИКМЕТНИК 
§101. Тверда група прикметників 
§102. М’яка група прикметників 
§103. Зразки відмінювання прикметників 
§104. Ступенювання прикметників 
Вищий ступінь прикметників
Найвищий ступінь прикметників 
ЧИСЛІВНИК
Кількісні числівники 
§105. Відмінювання кількісних числівників 
Порядкові числівники 
§106. Відмінювання порядкових числівників
Дробові числівники 
§107. Відмінювання дробових числівників
ЗАЙМЕННИК
§108. Особові займенники 
Відмінювання особових займенників
§109. Зворотний займенник 
Відмінювання зворотного займенника
§110. Присвійні займенники 
Відмінювання присвійних займенників 
§111. Вказівні займенники 
Відмінювання вказівних займенників 
§112. Питальні займенники 
§113. Означальні займенники 
§114. Складні займенники (неозначені й заперечні) 
Відмінювання складних займенників 
ДІЄСЛОВО
§115. Дійсний спосіб 
Теперішній час 
Майбутній час
Минулий і давноминулий час
§116. Наказовий спосіб
§117. Умовний спосіб
§118. Неозначена форма дієслова (інфінітив)
§119. Дієприкметник
§120. Дієприслівник 
III. ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ І БУКВИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ 
§121. Звук [l] 
§122. Звуки [g], [h] 
§123. Буквосполучення th у словах грецького походження
§124. Букви w, th у словах англійського походження 
§125. Буквосполучення ll та ill у словах французького походження 
§126. Звук [j] 
§127. Кінцеві буквосполучення -dr, -tr
§128. Неподвоєні й подвоєні букви на позначення приголосних 
ГОЛОСНІ ЗВУКИ І БУКВИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ГОЛОСНИХ 
§129. Голосний [і]
§130. Голосні [e], [u] 
§131. Буквосполучення au, ou 
§132. Букви та буквосполучення ö, ø, eu, ое 
§133. Дифтонги [au], [ei], [ou] у словах англійського походження 
§134. Звук [æ] у словах англійського походження 
§135. Звук [ə:] у словах англійського походження
§136. Буквосполучення ei, eu у словах німецького походження. Буквосполучення ij та буква y в словах нідерландського походження
§137. Подвоєння букв на позначення голосних 
§138. Апостроф
§139. М’який знак (ь) 
ВІДМІНЮВАННЯ СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
§140. Іменники іншомовного походження
IV. ПРАВОПИС ВЛАСНИХ НАЗВ
§141. Українські прізвища та імена
§142. Відмінювання прізвищ 
§143. Відмінювання імен
§144. Слов’янські прізвища та імена 
Е, ІЕ, Ě
Ё 
И (І)
Ы 
Ą, Ę
Прізвища з прикметниковими суфіксами й закінченнями
Апостроф
М’який знак (ь) 
§145. Неслов’янські прізвища та імена
СКЛАДНІ І СКЛАДЕНІ ОСОБОВІ ІМЕНА ТА ПРІЗВИЩА Й ПОХІДНІ ВІД НИХ ПРИКМЕТНИКИ 
§146. Імена та прізвища (прізвиська) 
§147. Похідні прикметники 
ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ
§148. Українські географічні назви 
§149. Географічні назви інших країн 
Е, Ě, ІЕ, Ё, Э, И 
Ы, Y 
Ą, Ę
§150. Географічні назви з прикметниковими закінченнями
§151. Апостроф, м’який знак 
§152. Відмінювання географічних назв 
§153. Правопис прикметникових форм від географічних назв і від назв народів 
Суфікси -инськ(ий), -інськ(ий)
Суфікси -овськ(ий) [-ьовськ(ий)], -евськ(ий) [-євськ(ий)], -івськ(ий) [-ївськ(ий)] 
§154. Правопис складних і складених географічних назв
V. УЖИВАННЯ РОЗДІЛОВИХ ЗНАКІВ 
§155. Крапка (.) 
§156. Знак питання (?) 
§157. Знак оклику (!) 
§158. Кома (,) 
І. Кома в простому реченні 
II. Кома у складному реченні 
§159. Крапка з комою (;)
І. Крапка з комою у простому реченні
II. Крапка з комою у складному реченні
§160. Двокрапка (:) 
І. У простому реченні 
II. У складному реченні
§161. Тире (—) 
І. У простому реченні 
II. У складному реченні
III. У простому і складному реченнях (у деяких стилістичних фігурах) 
§162. Три крапки, або крапки (…) 
§163. Дужки (), [ ], < > 
§164. Лапки (« », “ ”, „ “, рідше „ ”) 
§165. Скісна риска (/)
§166. Комбіноване вживання розділових знаків
§167. Розділові знаки для оформлення прямої мови та цитат 
§168. Правила рубрикації тексту і розділові знаки для оформлення пунктів переліку
ПОКАЖЧИК
ПРИКІНЦЕВІ ЗАУВАГИ РЕДАКТОРА
Turn Expand
Вiдгуки (1)Залишити вiдгук

ЛюдмилаСлавута

27 Травня, 2020 17:44

Добре пояснено матеріал. Чудова якість друку.

Turn Expand
Залишити вiдгук
обновить
Оновити
Поля з (*) є обов’язковими для заповнення.