Родинна традиція розповідати історії💭 🗯️От би у кожній родині була така, як у Загогульських! До речі, прізвище неабияке, я його ледь вивчила, читала по складах - За-го-гуль-ські😆 💬І розповідають За-го-гуль-ські історії догори дриґом - от ви пробували так лежати і розповідати історії? Запровадила цю традиція Руся Загогульська: "Коли про щось думаєш і водночас висиш униз головою, усе згадується зовсім по-іншому". 🗯️Першу історію розповіла сама Руся про те, як до неї у дитсадок прийшов мамонт і їв запіканку, яку дівчинка ненавиділа, а ще пригощав її ананасовими оладками😋 💭Експеримент підхопив брат Русі Євгенко і розказав історію, від якої я реготала, мабуть, найдужче, і перечитувала її разів п'ять. Вона про вчителя, якого називали Медаль-із-Дипломом - до нього на урок прийшла Золота Медаль власною персоною😂 💬Руся і Женя довго вмовляли батьків долучитися до експерименту "догоридриґових історій" - і їм це таки вдалося. Ось якою була реакція мами: "Ото ви утнули! Я ніби знову стала дитиною. І водночас усе ж таки залишилась дорослою. Можна сказати, ваша витівка була успішною". Мама розповіла про своє дивне дитинство - вона постійно слухала лекції в університеті і була розміром як Дюймовочка💯 🗯️Тато теж піймався на ґачок після висіння у льоху, коли присвічував мамі там ліхтариком. Але тато розповідав у властивій саме йому манері - складно і трохи заплутано, що Руся і Женя постійно його перебивали: "Тату, ми в тебе вдалися не дуже кмітливі, розумієш...Ти можеш нам розповідати простіше, як для дурників, добре?". Завдяки цій історії Руся і Євгенко дізналися, як познайомилися їхні тато і мама❤️ 💭У ході експерименту з розповідями родини з'ясовується той факт, що догоридриґові історії можна розповідати і не догори дриґом, от як бабуся розповідає, сидячи у кріслі. А ще можна розповідати замість когось - от як Женька розповідає історію від імені собаки Лоренцо. І у кожного своя манера розповідання💯 💬Словом, це весела книжка родинних небилиць у дусі Джеремі Стронґа, які покращать настрій, а ще, може, завдяки цій книжці ви запровадите схожу традицію у власній родині. То було б дуже круто!

Це надзвичайно весела книжка про родину Загогульських, в якій виникла крута сімейна традиція - розповідати перед сном догоридриґові історії. Просто отак лягти догори дриґом на ліжку увечері - і вигадувати небилиці, або ж розповідати те, що було насправді, додаючи якусь родзинку. До того ж кожен з родини Загогульських розповідає історії по-різному, і це дуже класно розкриває кожного героя книжки - маму, тата, бабусю, Русю і її брата Євгенка. І там навіть є історія від собаки Лоренцо, яку переказав Женька. Я найбільше реготала, коли читала історії, які розповідав саме Женя - про вчителя з червоним дипломом і золотою медаллю, а також про школу, яка літала, а вчителі видумували, чим зайняти дітей під час польоту? Це саме та книжка, в якій я прочитала про ананасові оладки, і одразу ж пішла їх готувати на кухню - дуже хотілося спробувати те, що їсть Руся? Ось кілька цитат із книжки: ?Виявилось, що коли висиш догори дриґом, усе стає трохи іншим. Обличчя робляться водночас знайомі й незнайомі, кімната перетворюється, стіни розсуваються... Усе ніби лишається тим самим і водночас цілковито змінюється. ?Запіканка - така ж гидота, як червоний светр! Неможливо проковтнути! І також змушують! ?Це Червоний Диплом! Бийте його, людоньки! ?Все в житті дивним чином пов'язане одне з одним, і жоден кінець неможливий без свого початку, притаманного лише йому - унікального, неповторного... ?Тато хоче сказати, що ноги не потрібні, якщо немає мозку. ?Як із цього положення бачаться капризи? Як весняні квіти!

"Це невеликі прості радості, але той, хто не вміє захоплюватися простим, потім часто не може зрадіти й чомусь витонченому." Оцінка — 10/10? ?У Топ літературної агенції "БараБука" входять вибрані твори дитячих та підліткових письменників, адже саме ці історії здобувають повагу та любов від юних читачів. ?Саме книжка «Оповідки Загогульських» від дитячої української письменниці Соні Атлантової, дитячого видавництва «Ранок» здобула позначку «БараБуки»⭐️ Дитяча історія розповідає про родину Загогульських. Руся, Євгенко, песик Лоренцо, і, звісно ж, батьки дітей. Ввечері родина знов повсідалися у кімнаті Русі та Женьки, але цього разу — незвичайно. Звісившись догори дриґом, Руся почала розповідати "Догоридриґові історії" для всієї родини. Відтоді, а саме з того вечора, спробували розповісти такі історії й мама, й тато, й Женька, і навіть Лоренцо! А також бабуся. Щоправда, вона навіть не звішувалась догори дриґом, адже якимсь чином історія виникла сама. ?Отже, щодо вражень. Книжка написана легкою мовою, без зайвих слів, коротко та ясно — для дітей. Кумедні історії від яких діти зможуть добряче пореготати — гарантовані. Це своєрідна збірка смішних оповідань, наприклад, про те, як до класу забігла золота медаль та червоний диплом, тоді як це був шкільний завуч? Власне, рекомендую книжечку тим, хто бажає відволіктися та знайти щось таке, що сприяє цьому.