Роман «Жанна батальйонерка» розкриває не надто висвітлену в українській літературі тему Першої світової війни та участі в ній українців. У ньому відображено історичну ситуацію: у 1917 році російський уряд вирішив використати жінок на фронті, сформувавши так звані жіночі «батальйони смерті».

Герой роману Шкурупія — київський студент Стефан Бойко, який не піддається пропагандистській імперській істерії, і його кохана Жанна — ідеальна мішень для пропаганди. Роман насичений антиколоніальними темами та мріями про історичний підйом України, передчуттями, що наближається поява УНР.

«Жанна батальйонерка» – зразок модерної української класики. Це роман про бурхливий початок ХХ століття, Першу світову війну та перший жіночий батальйон. Жанна – мрійниця із заможної родини, яка хотіла б повторити героїчну долю своєї тезки Жанни д’Арк. Щойно дівчина чує про набір до першого жіночого батальйону, вона й хвилини не вагається. Це роман про війну і її переживання, однак написаний без звичної для воєнної літератури драматизму.

Ця книжка сповнена іронії, оригінальних персонажів та антиколоніального пафосу. Крім того, це книжка, в якій розгортається цікава панорама Києва, а отже, в усіх києволюбів і києвознавців цей роман має стояти в домашній бібліотеці. Крім Жанни на сторінках цього твори читачі знайомляться зі студентом-революціонером Стефаном та його суперником за серце Жанни, офіцером імперського війська.