Колись Земля послала колоністів на далеку екзо-планету, аби ті створили суспільство, яке б жило без технологій в гармонії з природою. Що ж могло піти не так? Саме про це роман #Шерон_Кемерон #Знання - продовження її ж #Забуття, події якого відбуваються через майже 400 років після приквелу. 1 частина була про "хворобу Забуття", коли раз на 12 років усі колоністи втрачали пам’ять і призвичаїлись жити за таких обставин. І хоч цю проблему подолали в 1 частині, але розвинулась нова, про яку нам і оповідає сиквел: тоталістарне суспільство з суворим поділом на вищу касту, яка живе в розкоші, та нижчу, що їх обслуговує, а сама недоїдає. Та головне — вища каста є тими, хто Знають: люди, чиї спогади не блякнуть із часом. Вони досконало пам'ятають усе, що з ними сталося, та буквально провалюються у ці спогади, знову й знову переживаючи їх - як хороші, так і травматичні. Головна героїня, Семере - із тих, хто Знає. Вона має спогади, які хоче забути, і тому шукає легендарне Забуття. Але натомість знаходить значно небезпечніші таємниці, які ховала її цивілізація. Другий головний герой - Бекет, юнак з дослідницької місії, що шукає загублену колонію. Оповідь ведеться від 2 перших осіб позмінно: два різних світогляди, різні культури, різне сприйняття, і авторка зуміла дуже круто використати цей прийом! #Книжка ДУЖЕ сподобалась! Я б не назвала її легкою читанкою, та й на те, щоб синхронізуватися із авторським стилем (особливо на оповіді від Семере) потрібно кілька розділів. Але це — щирий кайф! Добре обіграний троп з «інопланетною #Покахонтас» (яка не синя))), незвичайний світ, оригінальна авторська манера, герой-грінфлаг на ЛЛ, в принципі класні персонажі та цікавий сюжет. Це #янґедалт, але любовна лінія тут допоміжна, а не основна, та без надмірних «рожевих сопель». Це саме пригода на далекій планеті, заселеній колоністами, які розвинулись у власну унікальну культуру, а не «пристрасні поцілунки на фоні зорельота»))) Особисто від мене — 5 зірочок та рекомендація!

Події у книзі "Знання" розгортаються через 379 років після подій "Забуття". Я думала, що після розв'язання проблем Забуття Новий Ханаан стане ідеальним. Люди мали побудувати ідеальне суспільство, для чого їх і відправили з Землі на нову планету. Але розв'язання одної помилки призвело до виникнення іншої. Ліки від Забуття дали неочікуваний результат — ті, хто їх отримував, перестали забувати. Взагалі. Вони отримали Знання і сховалися в Підземеллі. А жителі Позамежжя залишилися на поверхні, щоб і надалі кожні 12 років Забувати. Семере Архіва пережила трагічні події, Знання про які змушують її страждати, а згодом штовхають на пошуки ліків до Проклятого міста — Старого Ханаану. Але там вона знаходить те, чого не очікувала — двох землян. Усе, у що вірила дівчина, руйнується, а правда, що розкривається, виявляється жахливішою за Знання... 📖 Із короткого опису вам може здатися, що геть нічого не зрозуміло. Але повірте, сюжет швидко затягне у новий світ. Навіть, якщо ви не читали "Забуття". Оповідь ведеться від двох людей: Семере — жительки Нового Ханаану, та Бекета — хлопця із Землі, що прилетів на пошуки залишків експериментальної колонії з Землі. І це додає певної родзинки, адже технологічний розвиток суспільств цих двох повністю відрізняється. Як і в попередній книзі авторка чудово розкрила світоустрій. Персонажі здаються напрочуд реальними, а їхні вчинки цілком логічними. Взаємодія Семере та Бека була на висоті! Не обійшлося без інтриг і зовсім неочікуваних зрад. Зізнаюся, були моменти до яких я не змогла додуматися. Якщо порівнювати, то "Забуття" мені більше сподобалося, бо в момент читання книга була оригінальною, а події в продовженні частково були зрозумілими. Але! Тішуся, що змогла прочитати "Знання", адже у мене залишалися питання — чи змогли все ж люди побудувати ідеальне суспільство? ~ Історію я буквально проковтнула за 2 вечори, тож зрозуміло, наскільки було цікаво. І це та серія, до якої я однозначно повернуся. А ще я б залюбки прочитала продовження, але його не існує 😅

Ця історія обволікує, як густий туман, затягує у химерну павутину.Читаючи, ти ніби впадаєш у якийсь транс, з якого не хочеться повертатись у реальність. 💠Головній героїні Семере Архіва лише 18. Вона живе в підземному місті Новий Ханаан. Дівчина особлива.Та, що Знає.Вона вчиться на цілительку і могла б насолоджуватися своїм життям, але там, у Позамежжі, мешкають ті, хто голодує, страждає від хвороб. І Семере хоче поділитися з ними своїм безцінним даром - знаннями. Бекет прилетів на космічному кораблі 🛸разом із командою, щоб дослідити вимерлу цивілізацію. Вони - люди із різних галактик, які ніколи не мали зустрітися.Але доля вирішила інакше. Чи справді представниця іншої цивілізації є для Бекета лише об'єктом для дослідження? 💠Як же ж я довго чекала на продовження yong edult фантастики "Забуття" від Шерон Кемерон! І от, нарешті, довгоочікувана друга частина вже в моїх руках. Це антиутопія з елементами наукової фантастики.Тут нові герої, а події розвиваються через 379 років після того, як ханаанці покинули своє місто і вирішили заховатись від Забуття під землею. 💠Важливе місце у творі займають спогади.Уявіть, якби ви ніколи нічого не забували, ваші спогади не тьмяніли б з часом і ви могли б їх переставляти, як 📚 на книжковій полиці. Але що робити з болючими спогадами?Особливо, якщо ти їх проживаєш сотні, тисячі разів? 💠У цій історії є достатньо політики.І є неймовірна жага влади, усвідомлення себе кимось винятковим, вищим над іншими.І це бачення себе в кривому дзеркалі змушує пожертвувати найріднішими людьми. 🩵І так, тут знайдете кохання, яке лише зароджується в юних серцях, які до кінця ще не усвідомили, що стали одне для одного цілим світом. Бекет заради Семере порушить всі свої правила, він піде на все, щоб дати їй можливість відпустити жахливі спогади. Але чи впевнений він, що забувши те, що розриває її зсередини, Семере не забуде і його самого? 💠Я не можу сказати,що друга книга перевершила першу, бо вона дещо інша. Похмура і небезпечна. Драматична і філософська. Зворушлива і щемка. Водночас сповнена надією на життя без брехні, де кожен має вибір - пам'ятати чи забути назавжди