Френк Герберт (8 жовтня 1920, Такома, штат Вашингтон, США — 11 лютого 1986, Медісон, Вісконсін, США) — американський письменник-фантаст, автор культової фантастичної саги «Хроніки Дюни». Дві екранізації роману «Дюна» вийшли у 1984 та 2000 роках. Готується новий фільм, режисером якого став Дені Вільньов.
У дитинстві Френк Герберт дуже багато читав, його підкорили романи Герберта Веллса, Жюля Верна, Едгара Барроуза. Він закінчив Університет штату Вашингтон у Сіетлі. Після цього працював журналістом, фотографом, новелістом, книжковим рецензентом, екологічним консультантом та лектором, а також служив у В’єтнамі і Пакистані.
Перший опублікований твір Герберта — розповідь «Looking for Something?», який було видано у 1952, коли письменнику вже виповнилося тридцять два роки. Пізніше в журналах було опубліковано ще півтора десятка його оповідань і роман «Дракон в море». Однак широку популярність письменник здобув після публікації в 1963 році роману «Мир Дюни», який став першою частиною роману «Дюна». Пізніше почалася публікація продовження, яке називалося «Пророк Дюни". У 1965 році дві частини твору були об'єднані в один повноцінний роман, який був випущений окремим виданням. Твір отримало світове визнання і був удостоєний премії «Х'юго» та «Х'юго». У наступні роки з-під пера Герберта виходять продовження історії про піщаної планеті - романи «Месія Дюни», «Діти Дюни», «Бог-імператор Дюни», «Єретики Дюни» і «Капітула Дюни». Сага про Дюне, дія якої відбувається в далекому майбутньому і триває протягом п'яти тисячоліть, піднімає такі питання, як виживання людства в процесі еволюції, проблеми екології, релігії, політики і влади. Багато критиків вважають цей цикл класикою наукової фантастики, найбільш «яскравим» і «повним» представником цього жанру.
Син Френка Герберта, Брайан Герберт, продовжив серію романів батька про світ Дюни. У 2003 році він випустив книгу «Мрійник Дюни» - біографію свого батька. Робота над цією книгою почалася з того, що Брайан протягом багатьох років вів журнал, в який він заносив найзначніші події сім'ї Гербертов. Пізніше ці записи вилилися у велику біографію його батька.
