Валентина Захабура — письменниця, авторка і виконавиця пісень, вже майже 20 років працівниця дитячої бібліотеки, мрійниця і мандрівниця. Неочікувано для себе — інструкторка з такмеду для військових.
Любить свою чудову родину, бульдожку Луну, Київ, вітрила, лижі й мотоцикли.
Пише вірші для всіх, оповідання та повісті для дітей різного віку, бо вірить, що в кожній дорослій людині також живе дитина.
Вірить у дива.
Повісті «Ой, Лише, або з чим їдять вундеркіндів», «Ой, Лише, або як потрапити в халепу», «Ой, Лише, або як приборкати батьків», «Лепрекони», «Лео-Фу, або Я народився собакою».
Оповідання увійшли до збірок «Це зробила вона», «Чат для дівчат», «Окуляри та кролик-гном», «Вузлик на пам’ять», «Йому тринадцятий минало», «Пан Гав із UA», «Коли сніг пахне мандаринками», «Викрадення Європи».
Має власну збірку поезій «Ятоморе». Поезії виходили друком в численних альманахах, часописах та збірках.
Окремі твори перекладалися болгарською, англійською та португальською мовами.
