Усі ці хлопчики й дівчатка, які вчаться допомагати батькам, шукають друзів, розмірковують над тим, ким бути — такі ж, як і читачі — дошкільнята або молодші школярі. І вони знають про всі дитячі турботи не з чуток.
Наприклад, Альошка, з розповіді «Стихійне лихо» так багато часу проводив зі своїм молодшим братом, що вивчив усі казки напам'ять. І згадав їх теж всі разом, під час свого першого спектаклю, прямо на сцені... Оце сміялися глядачі! І Альошку потім хвалили за винахідливість. А хлопчик, нарешті, зрозумів, що молодший брат — не таке вже й лихо.
