Каталог товарів
Графік роботи:
з 8-30 до 21-00 (пн-сб)
Про що думає підліток і як з ним говорити?
08.07.2021
Поради батькам

«Іро, ось що тут можна сказати?» — це запитання я, певно, чую найчастіше і на тренінгах, і під час особистих консультацій від батьків, які не бажають виховувати своїх дітей у тих же практиках, у яких виховували їх самих. У їхньому дитинстві формулювання типу «Пора вже розуміти!», «Не доводь мене» і «Бігом, я сказав (ла)» були прекрасною альтернативою стусанам або крикам.

Запити з роботи з формулюваннями — емпатійними і водночас такими, що підтримують батьківський авторитет, — лежать в основі моєї консультаційної практики з батьками, і це не дивно.

Адже коли в твоєму дитинстві найпопулярнішими виховними прийомами були брехня, погрози і шантаж, то, стикаючись із небажаною поведінкою власної дитини, особливо підлітка, часто не знаходиш слів. Тому що необразливих, таких, що не принижують, але, тим не менш, адекватних ситуації слів, фраз, формулювань у твоєму досвіді немає, а отже, їх немає і в твоєму вжитку.

Для того щоб не було цих прогалин, ми доповнюємо практичну роботу фільмами і книжками, в яких можна «підглянути» прийоми авторитетного стилю спілкування й перейняти їх; науково-популярними виданнями, присвяченими психології та спілкуванню. І якщо чесно, я думала, що після Джона Медіни, Юлії Гіппенрейтер, Деніела Сігела та їхніх колег тему спілкування з дітьми важко чим-небудь доповнити.

Але 2020 року вийшла друком нова книга Таніт Кері, популярної британської журналістки, яка пише для батьків, і Анхеред Рудкін, клінічної психологині, котра спеціалізується на батьківсько-дитячих стосунках, і вже в 2021-му її переклали українською. Тепер моя база рекомендацій поповнилася ще одним пунктом.

«Про що думає підліток?» — керівництво для батьків (і педагогів), яким важливі зрозумілі схеми взаємодії з підлітками і конкретні формулювання для спілкування з ними. Ця книжка пропонує конкретні рішення для цілого спектра ситуацій.

Книга цікаво структурована: після першого вступного розділу, який стисло описує особливості перехідного віку, йдуть три розділи, упорядковані за віковими групами — 13–14, 15–16 і 17–18 років. Кожен з них містить типові фрази підлітків, якими вони… ні, зовсім не хочуть звести нас із розуму, але часто досягають саме цього. Кожній такій фразочці із серії «Я приберу свою кімнату за хвилинку» (я знаю мінімум трьох мам, у яких від цих слів починається нервовий тік) «Вибач, що давно не телефонувала», зокрема і сакраментальним «Тут нічого їсти» і «Я тебе ненавиджу!», присвячений один розворот книги.

До підліткових фраз-тригерів додаються:

- короткі резюме того, що змушує підлітка говорити їх (і таки ні, вони не хочуть нікого довести до істерики);

- як їх можуть почути та інтерпретувати батьки (дуже непогані розділи, але мені не вистачило нагадувань про наступне: що в меншому ресурсі самі батьки (не виспалися, не поїли, перевантажені роботою), то складніше їм буде реагувати у незвичний для свого досвіду спосіб);

- як на них реагувати. Завжди у двох перспективах: що сказати тут і зараз і на що звернути увагу згодом. І ось цей поділ на швидку реакцію і коригування стосунків або поведінки в майбутньому дуже цінний, на мій погляд.

Приємно, що всі рекомендації реальні й обґрунтовані. А їхня структура відповідає потребам двох основних типів батьків — вибухонебезпечних і м'яких.

Вибухонебезпечні батьки на будь-яку підліткову провину або провокацію реагують жорстким опором. Іноді навіть феєричним. Після чого здають позиції — настільки ж радикально. Або утримують вогневий рубіж — ціною стосунків. І тоді соромляться чи навіть зляться через те, що все складається як на війні.

Для вибухонебезпечних батьків цінний етап запропонованої в книзі структури — емпатійні висловлювання. Але й наступні пункти, які підводять до м'якого, але послідовного утримання батьківської лінії, їм теж будуть корисні.

М'які батьки настільки не хочуть жорстких заходів, що рідко суперечать дитині, яка дивує своєю винахідливістю в невдалому пошуку меж дозволеного. Вони добре володіють емпатією в комунікації, але подальші етапи, коли треба проявити твердість і наполегливість, — їх уразливе місце, тому їм будуть важливі пункти з готовими схемами утримання батьківської позиції.

Книга чимось схожа на розмову з іншим дорослим. Він м'який, стриманий, усе розуміє, але переслідує конкретну мету — збудувати адекватні стосунки з підлітком.

Книга Таніт Кері та Анхеред Рудкін не замінить цілеспрямованої роботи зі зміни мовних стратегій і шаблонів, але вона коштує менше однієї консультації фахівця і буде корисною як для читання, так і в якості своєрідного довідника зі спілкування з підлітками на всі випадки життя.

 

Ірина Сергєєва

PhD, фахівець із конструктивної комунікації, автор і ведуча клубу #КнигаПривідДля знайомства, запрошений тренер

«Центру Я і моя школа»

Товари з цієї статті
Сподобалася стаття? Розкажіть друзям:
Поділитися: