Зайдімо до будь-якої дитячої бібліотеки і спитаймо, чи є в них книги Всеволода Нестайка. У відповідь майже всюди почуємо: «Нема, бо всі зараз на руках». І це правда: сучасні школярі охоче читають «Тореадорів з Васюківки», «Дивовижні пригоди в лісовій школі», «Неймовірних детективів», «В країні сонячних зайчиків» та інші твори, написані багато років тому. Чому вони це роблять і чому дорослі, які читали ці книги в дитинстві, залюбки перечитують їх і зараз, разом зі своєю малечею?
Якби творчість Нестайка мала вигляд могутнього дерева з розкішною кроною, кожна з частин цього дерева була би тією самою причиною, через яку ми любимо цього дивовижного письменника.
Причина перша. Коріння
Улюбленими письменниками Всеволода Нестайка в дитинстві були Марк Твен, Джек Лондон, Жуль Верн, Микола Трублаїні та Антон Чехов. Кожен – видатний майстер слова, а більшість — ще й справжні аси створення пригодницьких романів. Тож Нестайку було чим надихатися та в кого вчитися письменницькій справі.
Відомо, що своє перше оповідання – пригодницьке і смішне – Всеволод написав у восьмирічному віці. Пізніше він так відповідав на питання, чому вирішив писати книги саме для дітей: «Коли я став по-справжньому дорослим, мені шалено захотілося повернутися назад у дитинство – ще дограти, досміятися, добешкетувати. Вихід був один – стати дитячим письменником. Так я і зробив. І, пам’ятаючи своє невеселе дитинство, намагався писати якомога веселіше».
А в дитинстві Всеволоду Зіновійовичу довелося пережити смерть репресованого радянською владою батька, німецьку окупацію Києва під час Другої світової – і у своїх книгах він наче створив захисне магічне коло, змальовуючи таку реальність, де всі ці жахи не могли б існувати. Сам письменник вважав чи не найкращою нагородою за свою роботу слова читачів, які зізнавалися, що його твори допомогли їм одужати.
Причина друга. Стовбур
У книгах Нестайка панує дивовижна атмосфера. Його тексти сповнені доброти, гумору, життєвої мудрості, дитячої безпосередності, щирості. А у вигадуванні неймовірних пригод авторська фантазія просто не знає меж! І всі вони здаються читачам однаково цікавими: і ті, що відбуваються у впізнаваній реальності, і ті, що стаються у світі чарівних казок.
Герої книг Всеволода Нестайка – не просто живі, вони геть недосконалі. Роблять помилки, чинять імпульсивно, бувають незграбними і мало слухають порад від дорослих. Навчитися сприймати себе таким, який ти є, з усіма своїми недоліками та вадами – а деякі з них ще й перетворювати на чесноти, – це те, з чим важкувато впоратися навіть дорослим, не говорячи вже про дітей і підлітків. Але персонажі Нестайка роблять саме це і дають чудовий приклад читачам.
Вони приходять друзям на допомогу й демонструють дива винахідливості, доводячи, що не буває безвихідних ситуацій, а справжня дружба і сміливість завжди в ціні. «Будь чесним та сміливим – і неймовірні пригоди чекають на тебе, навіть якщо ти зовсім не бездоганний казковий принц» – важливий меседж творів Всеволода Нестайка. Дуже актуальний сьогодні.
Дружба! Велике це слово — дружба! Може, найбільше з усіх слів людських. Заради дружби люди йдуть на тортури, сідають у тюрму, навіть життя віддають…
«Тореадори з Васюківки»
Нестайка вважають одним із засновників жанру дитячого детективу. Він є автором кількох заплутаних детективних історій, де поряд із дорослими героями, капітаном Горбатюком і капітаном Попенко, слідство ведуть два сміливих і цікавих хлопчака — Вітасик Дорошенко і Женя Кисіль.
Ці історії із захватом читало не одне покоління дітей, і ми з радістю нагадуємо читачам, що в нашому видавництві в серії «Неймовірні детективи» вийшли дві з них: «Таємничий голос за спиною» та «Ципа зникає вдруге». Таємничі і захопливі пригоди, які переживають невгамовні Вітасик і Женька, – чудова можливість заохотити до читання навіть тих дівчаток і хлопчиків, які не дуже-то полюбляють читати.
— Привіт, хлопці! Що там таке сталося?
Хлопці наче зраділи, побачивши капітана Попенка, і, перебиваючи один одного, почали розказувати. Під кінець Женя Кисіль сказав:
— По-моєму, це варте уваги слідчих органів.
— Так-так,— кивнув Вітасик Дорошенко.
Після однієї дивовижної історії з таємничим голосом за спиною вони виявляли особливу пильність і всюди шукали кримінальної таємниці.
Попенко поблажливо усміхнувся:
— Ну, хлопці, не поспішайте. Так усіх на світі, без винятку, запідозрити можна.
Причина третя. Крона
Якщо ми хочемо, аби наші діти читали книги, написані гарною, соковитою, живою українською мовою, то твори Нестайка – кращий вибір! Тут тобі й красиві метафори:
Які хороші люди вранці! Наче росою вмиті! Бадьорі, гарні, і якісь ніби навіть хрумкі, мов молоді огірочки! А очі в них які! Чисті і свіжі-свіжі, немов квіти, що тільки-но розцвіли.
«Тореадори з Васюківки»
І вічні істини, вимовлені просто і якось так, що віриш у них беззастережно:
В житті кожної людини мусить бути своя таємниця, своя загадка, щось інше, іще не розкрите. Без цього нецікаво жити на світі».
«Загадка старого клоуна»
І неповторний нестайківський гумор:
У нас була прекрасна, благородна ідея – провести під свинарником метро. Це мало бути сюрпризом. Перша лінія метро – у Васюківці! Станція «Клуня» – станція «Крива груша». Три копійки в один кінець. Родичі – безплатно. З учительки арифметики – п’ять копійок.
«Тореадори з Васюківки»
Насправді існує не три, а щонайменше тридцять три причини, аби знову і знову повертатися до книг Нестайка, купувати їх своїм дітям і онукам, цитувати і при нагоді згадувати персонажів чи якісь ситуації.
Ці твори живуть уже понад півстоліття й житимуть далі, а ми, беручи книгу з іменем Всеволода Нестайка на обкладинці, можемо бути впевнені: це класика, перевірена часом. Не випадково ж автор за життя отримав чимало літературних нагород і відзнак, а трилогія «Тореадори з Васюківки» у 1979 році потрапила до Особливого почесного списку Андерсена від Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури як один з найвидатніших творів світової літератури для дітей.
Сміх – то велика сила! І не треба нікого бити. Вдало пожартуєш – і вже твоє зверху.
«Дивовижні пригоди у лісовій школі»
Юліта Ран
Письменниця, драматургиня
Письменниця, драматургиня
