Нова оселя моєї сестри, Оул-Парк, була особняком, оточеним садками й лісами, в яких напевно водилися сови. Серед дерев ховалися альтанка, лабіринт і ставок. Джеймс, чоловік Марджорі, належав до тих людей, які неймовірно тішаться, коли до них приїжджають чим більше дітей. Весілля Джеймса й Марджорі відбулося в Оул-Парку у вересні, але тепер я вперше приїхала туди по-справжньому. І бабуся Джейн, яка хоч і була вельми стара, зголосилася поїхати в кареті задом наперед, щоб ми з Ектором посідали біля вікон. Вона знала, що ми любимо шпигувати за світом, відколи ми кілька тижнів тому дуже спритно розкрили таємницю. А цього разу на нас чекає наступна. 🦉 Після вечері Марджорі провела нас нагору й допомогла нам роздягнутися й розчесатися. Ектор подбав про себе сам, адже до цього він звик. Ми були такі стомлені, що не вимовили жодного слова. В все ж я раптово прокинулася. Наді мною виблискували чорні шибки. Лише за мить я згадала, що це вікно, та моє серце все одно гупало так, мовби мені приснився кошмар. Я прокинулася з переляку не через якийсь сон, а через те, що в домі хтось невпинно верещав. 🦉 За кілька секунд ми в халатах разом з Ектором стояли перед апартаментами "Джульєтта", опинившись посеред збіговиська слуг. Усі були в нічному одязі. Дворецький притулив вухо до дверей. Потреби в цьому не було, адже голосіння чули всі. Гамір раптом затих, і двері розчахнулися. Кітті відмовилася повертатися до апартаментів. Містер Сівам і Джеймс про щось шепотілися, але ми стояли недостатньо близько. Кітті Сівам почала розповідати, що її так налякало. Вона раптом прокинулася. Із ліжка було видно, що двері, які з'єднували її кімнату з чоловіковою, наполовину відчинені. Вдивившись у темряву, місіс Сівам побачила постать чоловіка. Він здавався широким і високим. Почулося якесь шкрябання й протяг. Місіс Сівам набралася відваги й пішла подивитися до дверей між кімнатами. У письмовому столі хтось обчистив усі шухляди. Хтось намагався вкрасти безцінний самоцвіт

Книга прийшла за кілька днів. Все добре, упакована. Дуже цікава.

Моя оцінка: 4/5 ⭐ Пригоди малої Мортон продовжуються... Дівчинка, різдвяного ранку знаходить труп в бібліотеці Оул-парку. Чоловіка - вбито! А інший чоловік - зникає, разом з дорогоцінним каменем! Еґґі й Ектору, знову доведеться вести власне розслідування, щоб знайти вбивцю та крадія... Атмосфера в стилі Агати Крісті! В другій частині навіть згадався поїзд до Педдінгтона, що відправляється о 4:50? Сама книжка заряджена неймовірною, святковою атмосферою, різдвяним снігом, гарячим чаєм та теплою випічкою. Такий легкий, тендітний час, що навіть не віриться, що на фоні всього розлідується жорстоке вбивство. Анотація з перших сторінок надзвичайно зацікавлює та захоплює. Хоча, для мене динаміка протягом книги трохи просідала. Надто вже тягнулося читання, хоча першу частину я проглотнула дуже швидко. Але, в цілому книжка досить непогана - маленька, легка та інтригуюча. І, якщо в першій частині я відгадала вбивцю, то в другій мала тільки здогадки, хто ним являється... Ця книжка надихнула мене піти зварити чайок з кексиком і з насолодою пити його, коли за вікном падає сніг. Прикріплю в серію фото, як я дочитувала книжулю в затишній атмосфері @hetman_kava ? Дякую @ranokcomua ви, мене так тішите своїми книгами, і любов'ю до деталей. Бо Ваші обкладинки - ❤!