Чому ми любимо казки? За їх доброту, за чесність, за мрію чи за можливість відірватися від реального сьогодення та поринути у світ чарівників де добро завжди перемагає зло? Як вам нове прочитання старих казок? Не все так і веселково? Але все ж таки усе чарівно!
Ми попросили нашу досвідчену перекладачку Тетяну Євлоєву написати декілька слів про цикл книжок «Хроніки Місяця» відомої авторки Марісси Маєр. Ось що вона написала.
Людство живе старими казками. Навіть у далекому майбутньому, коли зорельоти сягнуть меж Сонячної системи, а колонія на Місяці перевершить досягненнями матінку-Землю, серед нас житимуть попелюшки, червоні шапочки, білосніжки і злі королеви.
Який він, світ «Хронік Місяця»? Неймовірний? Яскравий? Просунутий культурно й технічно? Так, людство вийшло за межі Землі. Так, воно здатне колонізувати інші планети надзвичайно складними андроїдами, щоб потім заселити людей у підготовлені місця. Науково-технічний прорив сприяв розвитку цивілізації. Яскравий і наочний приклад: маглеви (вони все ще працюють) давно вважають повільним видом транспорту, і як і зараз від Тулузи до Парижа 8 годин маглевом.
Але попри всі технічні цяцьки чи сильно змінилося людство? Світ ледве встояв у четвертій світової війні. Великі міста в руїнах: Париж жахає напівзруйнованими Лувром і Оперою, на місці зрівняного з землею Пекіна (де на початку XXI ст. мешкало десь 22 млн людей) побудували Нью-Пекін (де приблизно 100 тис. мешканців). До того ще й глобальна пандемія невиліковної хвороби — летумозу — косить землян. І через це люди бояться збиратися групами. Населення Східної Співдружності (до якої належать Китай, Індія, Японія, Індонезія, Пакистан, Малайзія, Філіппіни, Тайвань, Тайланд тощо) скоротилося настільки, що втрати від летумозу 30 тис. осіб на тиждень є катастрофічними. А Левана, могутня королева колонії Місяця, попри свої суперздібності і наукові здобутки, прагне завоювати Землю ТУПО ЗАРАДИ ЇЖІ, якої в її державі банально бракує, як і багатьох їнших базових ресурсів. Тож людство замість сягнути зірок продовжує вперто борсатися у власних вадах, дурних і маразматичних амбіціях. Земляни не полишають меж Сонячної системи не через технічні обмеження, а через повільне відновлення після двох світових воєн. До того скоротилося й біологічне розмаїття Землі, рівень життя обвалився, а соціальне розшарування між тими, кому доступні чи не казкові здобутки цивілізації, і тими, хто живе мало не як дикуни, просто жахає.
І в такий час світ вже вкотре повернувся до старих казок. Юні дівчата доводять собі і світу, що людину визначає її вибір. І вибір цей набагато важливіший за обставини, які спонукають його робити. Дівочі мрії про прекрасних принців та красиві сукні не роблять героїнь бездіяльними: вони хазяйки власної долі. Так, іноді не завадить допомога друзів, порятунок від принца теж чудова штука. Але юні героїні не бояться взяти на себе відповідальність та ініціативу й самі кидаються на порятунок принців, подруг, пригноблених народів і міжпланетного миру.
Моменти впізнавання казок, що в основі сюжету, — приємні, як посмішка старого друга. Це не псує задоволення від читання, інтрига лишається, бо знайомі казкові сюжети аж ніяк не допомагають спрогнозувати розвиток подій.
Так, «Попелюшка» Сіндер тяжко працює, змалку утримуючи мачуху та двох її дочок, і мріє потрапити до палацу на бал, але вона — кіборг, та й прагне не закохати в себе принца, а врятувати його.
«Червона Шапочка» Скарлет вирушає у «бетонні джунглі» на пошуки бабусі, викраденої цілою зграєю вовків, але бабуся — полковниця авіації та командирка авіакосмічного полку в відставці, та ще й якось пов’язана зі зникненням Селени, законної спадкоємиці престолу Держави Місяця.
«Рапунцель» Кресс відібрали у батьків одразу після народження, вона ув’язнена злою відьмою високо-високо над Землею (жодної коси не вистачить, щоб втекти з такої орбіти), але вона — найкрутіша хакерка Галактики, яка не побоїться спрямувати свої навички на відновлення справедливості та дасть цій відьмі жару.
«Білосніжка» Вінтер, природна краса якої затьмарює всі старання її мачухи бути найгарнішою в Королівстві, не стає жертвою отруєння. Натомість її змушують порізати обличчя власною рукою. Вона бореться з кошмарними видіннями, які є розплатою за зроблений нею у юні роки вибір.
А «лиха мачуха Білосніжки» королева Левана починає свій шлях невпевненим дівчиськом, яке понад усе прагне уваги батьків та старшої сестри, але натомість отримує лише байдужість і жорстокість.
Попри видимі відмінності у головних персонажів саги чимало спільного. Хтось обмежений належністю до безправних дискримінованих соціальних груп, а хтось не може вийти за межі палацу через протокол та придворні інтриги. Хтось приховує каліцтва, отримані з вини зловмисних родичів, із власної зухвалості та бажання вражати усіх красою. Одні намагаються заслужити схвалення добрими справами, інші ж для цього усувають конкурентів. Хтось долає накладені суспільством і обставинами обмеження, щоб врятувати світ, а хтось — щоб його поневолити.
Українські читачі впізнають у історії Саги не лише сюжети класичних казок, але й реалії сьогодення: загадкова пандемія, що «косить» і бідноту, і заможних та впливових; гібридна війна, розв’язана проти однієї з Земних Держав з метою посилити свій вплив на планету; військові злочини, покликані шокувати населення Землі та зробити його більш поступливим до ультиматумів жадібної до влади диктаторки… Завдяки цим паралелям, читачам ще простіше ототожнювати себе з героїнями та героями Саги, співпереживати їм та щиро бажати їхньої перемоги.
Сьогодні ми представляємо першу книгу циклу «Хроніки Місяця» «Сіндер», що стала бестселлером New York Times, яку додатковим накладом ми друкуємо вдруге.
Друга книга «Скарлет» зовсім скоро вийде друком, на сайті анонсована передпродаж. Третя книга «Рапунцель» в роботі у наших редакторів, а четверта в роботі у перекладача. Тож, незабаром можливо буде купити повний цикл «Хроніки Місяця».
Перекладачка
Тетяна Євлоєва
