Продовжую читати «Саксонські хроніки». Друга книга «Блідий вершник» не розчарувала, а навпаки, я закохалася в цю серію ще більше. Утред - дивовижний головний герой, який в цій книжці починає розповідь з того, що визнає свої помилки. Замість того, щоб кинутися до короля та розповісти про перемогу та здобутки, він їде до своєї сім’ї, сподіваючись, що правда та справедливість на його боці. Кожен має свої надії. Король Альфред все ще вірить, що може врятувати своє Королівство та вірить у той хиткий мир з данами, який є. Утред все ще розривається, де ж йому бути: залишитися з Альфредом або повернутися до Раґнара. «Порядок досягається присягами,а присяги звʼязують нас докупи,як пряжки у збруї». «Світом править доля», яка ще не один раз буде випробовувати Утреда. Корнвеллу вдалося майстерно показати через що проходить Утред. Відверто кажучи, для мене ця частина була дуже емоційною. Герой переживає і власні успіхи,і падіння. В житті, де багато втрат, інколи бувають і доленосні приємні події. 5🌟 Мені цікаво, що ж там буде далі, бо книга закінчується на дуже емоційному моменті. Та й Утред все ще мріє повернути собі свої землі, далі буде …

Дуже подобається видання книги, гарне достойне оформлення , срібний зріз, закладинка. Швидко читається, книжку приємно тримати в руках. Читаю 2гу частину із задоволенням!

А ось і друга книга «Саксонських хронік» , яка мені дуже сподобалась, як і серіал, який тільки починаю переглядати. Але тут саме той випадок, коли книга набагато цікавіша та змістовніша. Крім того, що написано дуже класно, оформлення серії зачаровує вишуканістю та стилем. Однозначно зберу усю колекцію! Головний герой не змінився – Утред Беббанбурзький. Йому, як і в першій книзі не бракує хоробрості, сміливості, військового уміння і доблесті, але підводить надмірна емоційність, запал і невміння дослухатись до розумних порад. Така нестриманість приносить багато неприємностей Утреду, але він все ж таки старається вчитися на своїх помилках, хоча і не завжди швидко та успішно. Але крім літературного головного героя, мені подобається слідкувати за справжнім історичним героєм того періоду – королем Альфредом Великим. Утред його не завжди розуміє, не погоджується з ним, але, не зважаючи на це, уважні читачі безпомилково помітять, що автор королю симпатизує і наділяє його достойними рисами, такими як справедливість, розум, уміння передбачати наступні події. Цікаво читати про особливості політико-військової ситуації в той далекий час, де «друзі» ставали ворогами, а вороги союзниками. Королівство Вессекс зазнавало як перемог так і поразок, змінювало свої кордони, але і завдяки головному герою змогло вистояти. Гарно автор розкрив характер головного героя, який має свій особливий рівень шляхетності, він поважає не тільки друзів, але й ворогів : «Ми сподобались один одному, а вбити того, хто тобі симпатичний, дуже складно», – це слова Утреда, який щиро зрадів тому, що один його знайомий данець залишився живим. Але з іншої сторони, він деколи відверто ненавидить союзників. Ось такі складні емоційні відносини панували в душі головного героя. Ще мені в книзі дуже сподобалися 2 окремі розділи (так як і в першій книзі) : на початку та наприкінці книги. У першому даються пояснення географічним назвам, не знаю як Ви, але я читав книгу час від часу звіряючи місцевості із картою Англії, щоб уявляти де відбуваються події...