Мене давно зацікавила серія книг "Хроніки Місяця". По-перше, вона дуже красиво оформлена. По-друге, я бачила лише позитивні відгуки на неї. І по-третє, кожна книга з циклу - це ретелінг на відому казку. Зокрема "Сіндер" у своїй основі має сюжет "Попелюшки" 👠 Попри всю подібність з казкою (а це і наявність мачухи та зводних сестер, закоханість принца, помічниця Іко замість мишенят, незвичайна "карета", яка довезла Сіндер на бал, і втрата не туфельки, але іншого символічного атрибута), ця історія дуже оригінальна і самобутня, зовсім не схожа на інші прочитані мною книги. Перед нами розкриваються події далекого майбутнього, у якому є земляни і місячани (жителі Місяця) 🌒, точиться невпинна боротьба за владу, існують летимобілі, андроїди і люди, що стали кіборгами 🦿🦾. І хоча книга невелика за обсягом і ми не дізнаємось всіх деталей світоустрою, все одно розуміємо його масштабність, величність та унікальність. Мені сподобались у книзі безліч героїв. Розумна, незламна і відважна Сіндер, мила, добра і дотепна Іко, справедливий, людяний і романтичний Кай, навіть доктор Ерланд, який спершу не викликав симпатії. Питання війни та миру, нерівність, дискримінація, епідемія 🔬🧫, тягар влади, проблема морального вибору, боротьба за права. Усе це можна знайти на сторінках книги. Деякі події я могла передбачити, але більшість поворотних моментів мене вразили. Окремо хочу похвалити любовну лінію 💕 Кожна зустріч героїв була такою теплою, щирою, легкою і звичною у цьому незнайомому світі. Вони дарували відчуття безпеки і правильності. І нехай стосунки закоханих далеко не просунулись, але я щиро повірила у їх почуття.

Я дуже люблю ретелінги знайомих з дитинства казок, і Попелюшка - це класична історія про дівчину в біді, де в підсумку її рятує принц і все закінчується весіллям. Але не цього разу. Мені подобається Золу - саркастична, жива, цікава, попри те, що вона кіборг. Кілька разів я навіть плакала або напружено стискала кулаки, спостерігаючи за нею. Книга читається дуже легко, дуже проста, але барвиста мова оповіді. Сюжетна складова інтригує і хочеться дізнатися, що буде далі, хоча все здається доволі очевидним, цікаво дізнатися - як це станеться. Мені подобаються поділи на частини книги зі вставками з оригінальних казок і відсилання до оригіналу. Автору вдалося створити свою унікальну історію, на основі вже знайомої всім Попелюшки. Книжка, звісно, тільки початок серії, тому тут немає логічного кінця. Читаємо далі!

Перша книга циклу “Хроніки місяця”, до якого я була трохи упереджена. Мене підкупив жанр наукової фантастики, який був вказаний до цієї книги на Goodreads, а потім друзі мені м’яко натякнули, що та наукова фантастика, яку я люблю та наукова фантастика, яка вказана в цій книзі, то трошки різні наукової фантастики🥲 Але зрештою ті самі друзі, все ж вмовили мене прочитати “хоча б першу частину з циклу”. Що ж, це було краще, ніж я очікувала. Я навіть знайшла конспект лекцій з Біофізики гідробіонтів, щоб почитати про біоелектрогенез у риб. 😇 І зрештою наукові обґрунтування у книзі мене влаштували) Є певні питання, але як каже @lana.bujo.books “нагадаю про всяк випадок, це не тверда наукова фантастика)))”😄 І взагалі, я трошки занадто прискіплива до ретелінгу казки (внутрішня душніла, сказала, що порядок, нічого на занадто 😆). Щодо відчуттів, то це непогана кіберпанкова історія, яка зберігає мораль як у старій казці, але в новій обгортці. 🦾 І така обгортка, як на мене, більш сучасна та цікава. Я для такої моралі трохи застара, але у підлітковому віці почитала б з задоволенням таку книгу, замість стандартних казочок про принцес. Тому рекомендую першу книгу циклу)💯 Але драми у фіналі було трошки забагато, як на мій прискіпливо-душнільський смак.😈