Сідні завжди почувалась лише тінню свого старшого брата Пейтона, котрий був центром уваги оточуючих. І навіть потрапивши до в'язниці, він є пріоритетом для батьків, а Сідні мусить самостійно розбиратись зі своїм життям, друзями, новою школою та тягарем за злочин брата. Підліткова історія про глибокі питання, що постають перед кожною людиною у пошуках себе та свого місця в житті. Але ж написана у легкій, приємній для сприйняття формі. Книга не має якихось епічних поворотів сюжету, ідеальних картонних персонажів чи неймовірної історії кохання. Ключовою тут є повсякденність. І якимось чином коли зараз згадую сюжет, то розумію, що відбулось дуже багато всього, але якогось буденного, життєвого, зовсім не надзвичайного. Мене страшенно тригерила поведінка матері головних героїв (невеличкий спойлер: вона так собі у питаннях виховання дітей) та батька, що просто зняв із себе відповідальність. Звісно ж в американському підлітковому творі не могло обійтись без алкоголю та наркотиків. У книзі круто показано як люди налагоджують своє життя після того, як зруйнували його через залежність. Отже, як висновок: чи вразила мене Сара Дессен? Ні. Чи буду я читати інші її книги? Дуже вірогідно, тому що вони легкі для сприйняття та прекрасно підходять на пару спокійних вечорів.