Щось починається й одразу завершується. Це просто подія, яка трапилась і яких регулярно трапляється чимало, чи вже пригода, що не надається до продовження і лише кінець надає їй сенсу? Що таке життя, і чи воно тотожне існуванню? І якщо ні, то що ж таке існування, якщо нудить і від того, й від того? Роман «Нудота» є майстерним художнім утіленням засадничих питань філософії екзистенціалізму, відповідей на які Жан-Поль Сартр дошукувався впродовж усього життя. Так само відповідей на ці питання дошукується головний герой книги — письменник Антуан Рокантен. Він нотує свої розмисли про абсурдність буття, еротично-сюрреалістичні видіння й нудотні міркування про ворожість довкілля, не підозрюючи, що ввіряє сторінкам щоденника суть існування — себе.

Філософія екзистенціалізму – це тема вічного пошуку сенсу буття і легкого смутку від підсвідомої думки про те, що пошук не увінчається успіхом. Напевно, саме ця теза є магістральною думкою роману Жана-Поля Сартра «Нудота», котрий давно встиг стати культовим. Головний герой твору – Антуан Рокантен. Він письменник, що ніби є втіленням екзистенціалізму як способу усвідомлення світу й мислення, буквально персоніфікує даний філософський напрямок своєю постаттю. Рокантен методично, проте з певною хаотичністю, записує власні рефлексії стосовно буття, фокусуючи акцент на його абсурдності та беззмістовності. Нотатки письменника переливаються декадансно-макабричними барвами ворожого неприйняття довкілля, сюрреалістичним маревом, у якому реалізуються різноманітні еротичні фантазії, рясними роздумами.

Безумовно, дана книга адресована своїй цільовій аудиторії – вона не для масового читання, а, скоріше, для «гурманів» від філософської літератури. Роман підійде шанувальникам як, власне, філософії екзистенціалізму, абсурдизму як мистецького напрямку, так і всім тим читачам, котрі полюбляють розлогі рефлексії та абстракції.