Ми всі часом почуваємося загубленими й розгубленими. Як Маленька Синя Рукавичка, що опинилась сама-самісінька в чужому місті напередодні свят у книзі «Товариство загублених рукавичок».
Проте, хай ти самотній, завжди поруч з’явиться хтось, хто порадить, допоможе, захистить. 

«Ця книга про загублених, які знаходять своїх. Ця книга потрібна саме зараз, в цьому я щиро переконана», — пише авторка, відома письменниця й драматургиня, Оксана Маслова. 

Отже в прекрасній святковій Празі розпочинаються дива. Неймовірні пригоди й неабиякі випробування випадають на долю Маленької Синьої Рукавички. Вона шукає свою родину. Їй допомагають птах Офіцер та ціле Товариство Загублених Рукавичок. У кожного з Товариства своя особиста історія: тут є і Пан Потерта Шкіряна Рукавичка, який втратив свою пару, і Пані Висока Рукавичка з Золотим Ґудзиком, яка створила Товариство, і близнюки Тьєррі та К’єррі. Усе товариство наполегливо працює, бо кожен загублений обов’язково має знайтися. 

…як до цієї історії знайшлась і ілюстраторка. Прекрасна одеська художниця й авторка, Ірина Потапенко, створила казкову атмосферу новорічної Праги. Ірина працювала, часто під обстрілами, перебуваючи в тому самому сумнозвісному підвалі, про який знає майже вся країна. Так з’явилося акварельне святкове місто, вітрини з веселими вогниками, скульптури ангелів з дивовижними крилами, зоопарк, кав’ярня з книжками… Справжнє зимове диво. 

Проте це не просто чарівна й затишна різдвяна казка.
«Мені хотілося в форматі казки (адже рукавичка — це щось таке, звичне та некритичне) показати, як можна та треба просити про допомогу, як можна та треба шукати своїх. Як поводитись, якщо загубишся», — підкреслює авторка.

Отже «Товариство загублених рукавичок» — це казка про те, що кожен має обов’язково знайтися, відшукати своїх. А ще про те, як віднайти надію й не зневіритися, як не розгубитися, а якщо вже так сталося, як попросити про допомогу. Тобто все як у житті, тільки в казці.

Катерина Новак,

проєктна менеджерка