У наш час важко здивувати читача новенькою та цікавою інформацією про сон і біоритми. Здається, немає людини, яка б не чула про «жайворонків» та «сов», швидкий і повільний сон, біологічний годинник, необхідність повноцінного сну для фізичного й ментального здоров’я. Тож, беручись за редагування науково-популярної книжки для підлітків «Дрімопедія. Геть усе про користь сну», я очікувала побачити на її сторінках переважно добре відому інформацію стосовно такого звичного й водночас загадкового явища, як сон…
…і була приємно здивована тим, що авторка книжки — відома канадська популяризаторка науки Таня Ллойд Кай — не обмежилась традиційними відомостями щодо цієї теми, а охопила більше, додавши новітні відкриття й навіть гіпотези. Тому «Дрімопедію» з однаковою цікавістю та користю можуть читати й підлітки, і їхні батьки.
Отже, ПЕРЕВАГИ Й ФІШКИ. Головна перевага «Дрімопедії», як на мій погляд науковця, в тому, що подана в ній інформація заснована виключно на наукових дослідженнях і підтверджених вченими фактах. Книжка має декілька розділів. Кожний присвячений окремій проблемі.
Зокрема в «Дрімопедії» розглянуто історію науки про сон. А треба відзначити, що виникла ця наука не так вже й давно — якихось 100 років тому, а до цього люди вважали сон не таким вже й важливим явищем, щоб досліджувати його з наукового погляду.
Окремі розділи розповідають про процеси в мозку й тілі людини під час сну. Дослідження цих процесів дозволяє зрозуміти, чому сон настільки важливий для утворення пам’ятного сліду, навчання, формування моторних навичок, а також для збереження здоров’я всіх систем організму, зміцнення імунітету та навіть для запобігання передчасного руйнування генетичного матеріалу в наших клітинах!
У розділі, присвяченому порушенням сну, йдеться про причини безсоння та про те, як можна їй запобігти.
Ну й як без назагадковішого явища, яке супроводжує процес сну, — сновидінь! Їм також відведено окремий розділ. Науковці ще не дійшли остаточного висновку щодо ролі снів у нашому житті, тож в «Дрімопедії» викладено основні гіпотези з цього приводу. А розкриття цієї таємниці, я сподіваюсь, здійснить в майбутньому хтось з наших юних читачів.
Окремо хочеться згадати ще про одну «фішку» цієї книжки, яка, без сумніву, сподобається усім підліткам. Як з’ясували вчені, у підлітковому організмі відбувається затримка вироблення гормону сну мелатоніну у вечірні години. Тому старшокласники пізно засинають, а, оскільки потреба у сні у них досить велика, то їм важко рано прокидатися наступного дня. І це не пов’язано з лінню чи неорганізованістю: очевидно, тут є об’єктивні причини. Тож науковці та лікарі наголошують: якщо ми хочемо виростити здорове покоління, варто давати дітям зранку добре висипатися, відтермінувавши початок занять у старшій школі хоча б на годину-півтори. Непогана ідея, чи не так?!
Оскільки книжка розрахована на підлітків (хоча, як я вже казала, вона буде цікавою і їхнім батькам), її творці супроводили текст дотепними ілюстраціями, які виконала талановита землячка Тані – художниця Валері Ґуле. Малюнки слугують ненав’язливим тлом для розповіді і допомагають її кращому розумінню, а також піднімають настрій і не дозволять занудьгувати під час читання, якщо, звичайно, знайдеться хтось, кому буде нудно з такою класною книжкою (хотіла б подивитися на цю дивовижну людину).
Словом, «Дрімопедія» стане у пригоді всім учням старшої і середньої школи. Вона поширить і поглибить знання про людський організм, ба, навіть дозволить покращити оцінки з біології чи валеології, може послугувати матеріалом для написання реферату або доповіді на шкільному науковому гуртку. А окремих допитливих читачів спонукає до більш детального вивчення питань, які, можливо, в майбутньому вони фахово вивчатимуть як науковці.
Наукова редакторка українського видання,
психофізіологиня, викладачка біології вищої школи
Ірина Полянко
